Святослав Андрюк, Помічник адвоката

Ознайомлюючись з законодавством інколи поневолі згадується стара казка про те, що кожен має займатися своєю справою, бо інакше нічого гарного з того не вийде.

А згадується вона через те, що просто диву даєшся, хто ж ті чотириста п’ятдесят державних мужів та їх обслуговуючий персонал, що не зважаючи на втому вдень і вночі думають про долю нашої країни і пишуть найкращі закони для неї.

Нормативні акти, що не просто регулюють відносини у найважливіших сферах людської діяльності, а ще й примушують задуматись та інколи – посміхнутись.

Всі ж якось навіть вже і звикли, що наші народні обранці постійно «тішать» виборців різними «цікавинками» в своїй творчості: то зайвим «не» в Цивільному кодексі, то положеннями законів в яких попереднє речення протирічить наступному.

Та на цьому вони зовсім не зупиняються, продукуючи все нові і нові форми ляпів.

Так, приймаючи Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків» від 24.07.2009 р. N 1617-VI та «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» від 23.06.2009 р. N 1533-VI, законодавці не звернули уваги, що вносять цими нормативно-правовими актами ідентичні положення.

Відтак, до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» було двічі додано п.7.9.7 і п. 5.19 відповідно.

Отже, тепер в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» одне за одним підряд йдуть два новеньких пункти 7.9.7. Теж саме стосується і Закону України «Про податок на додану вартість», де після новоприйнятого п. 5.19. містись майже слово в слово повторений пункт 5.19.

З цього всього можна зробити один висновок – або як мінімум більш ніж чотириста депутатів не помітили, що місяць назад вони приймали такі ж положення, або вони все помітили і вирішили просто в черговий раз потішити нас, бо ж ляп і справді вийшов нестрашний для практики.

А так як в непрофесійність народних депутатів України зовсім не віриться, то залишається радіти з того, що обранці просто ніколи не забувають про нас – маленьких українців і намагаються піднімати нам настрій усіма можливими способами.